- прохач
- -а́, ч.1) Той, хто звертається до кого-небудь, кудись із проханням.2) розм. Те саме, що жебрак 1).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
прохач — ПРОХАЧ, арх., диал. – Попрошайка (прим. авт.). – Прохач рад радешенек. За чарку вина всё с себя снимет, по уговору дурну башку в кострище сунет (2. 56) … Словарь трилогии «Государева вотчина»
прохач — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
петент — Петент: Петент: відвідувач, прохач [48] заявник, прохач [25] прохач [47;46 1;46 2] … Толковый украинский словарь
Кубань (гандбольный клуб) — «Кубань» Основан 1965 Стадион «Олимп» Вместимость 3000 Президент Станислав Кулинченко Тренер Алексей Гумянов Капитан Светлана Розинцева Соревнование Суперлига 2011/12 5 е место … Википедия
Таращук, Пётр Всеволодович — Таращук Петро Всеволодович … Википедия
канюка — I и, ж. Те саме, що каня. II и, ч. і ж., зневажл. Набридливий прохач; жебрак … Український тлумачний словник
прохацький — а, е. Прикм. до прохач … Український тлумачний словник
прохачка — и. Жін. до прохач … Український тлумачний словник
чолобитник — а, ч., іст. Особа, яка подавала чолобитну; прохач, позивач … Український тлумачний словник
мутаторій — (лат. зміна) Приміщення, розташоване праворуч від вівтаря візантійського храму, яке призначалось для відпочинку і переодягання імператора. Там же він приймав прохачів. Таке розташування символізувало нерозривність духовної і світської влади … Архітектура і монументальне мистецтво